ЯК ПРОСТІР
ОЖИВАЄ
Щодня дитина приходить в школу – в певний простір, що створили тут для неї. Часто ми недооцінюємо вплив простору на людину. Ну стіни та й стіни. Та це лише на поверхні, якщо копнути глибше то ось як це працює.
ПРОСТІР ВПЛИВАЄ НА ПСИХІЧНИЙ СТАН.
Різкі, гострі контури підсвідомо викликають стан тривожності й напруги. Плавні, гнучкі лінії, пастельні тони заспокоюють, створюють відчуття затишку й безпеки.
ПРОСТІР ФОРМУЄ СМАКОВІ ВПОДОБАННЯ.
Краса навколо взрощує красу всередині, спонукає творити красу навколо. Це легко помітити в тому, як діти облаштовують простір для гри, пізніше – свою кімнату або закуток. А вже в подальшому житті – життєвий простір навколо себе: розбивають клумбу під будинком чи роблять сміттєзвалище за рогом.
ПРОСТІР НАЛАШТОВУЄ НА ПЕВНУ ВЗАЄМОДІЮ.
Коли ти приходиш в затишне місце, де кожна деталь зроблена своїми руками й з великою любов’ю, зазвичай на серці стає тепло, людина одразу налаштовано дружньо й бережно до людей в цьому просторі.
ПРОСТІР ВПЛИВАЄ НА ФІЗИЧНИЙ СТАН.
Дослідження показують, що довге перебування в темних приміщеннях, захламлених, з великою кількістю темних кольорів й гострих кутів може викликати погіршення самопочуття, гальмування фізіологічних процесів, головні болі, загальну слабкість та апатію.
ПРОСТІР ВПЛИВАЄ НА НАСТРІЙ.
В красивому просторі, з різними цікавинками й несподіванками губи самі розтягуються в посмішці, настрій стає піднесений. Великі, світлі кімнати, світлі кольори в оформленні створюють відчуття легкості, свободи й піднесення.
ПРОСТІР РОЗВИВАЄ ТВОРЧУ УЯВУ.
Живий простір, що видозмінюється, пропонує весь час нові ідеї й цікаві рішення, спонукає нашу уяву працювати, домислювати – як же це було втілено, як це зробили? І, відповідно, генерувати власні творчі ідеї.
Простір, що твориться разом, формує бережне ставлення, як до самого простору, так і до учасників, що його творили. Адже це наше, спільне. Це дає відчуття долученості до чогось спільного й формує колектив.
Саме тому в нашій вальдорфській школі «Світовид» така увага надається простору школу. Один з наших принципів в оформленні – це краса й природність. В класі багато власноруч зроблених елементів декору, натуральні меблі, що ще зберегли запах лісу. Обов’язково є стіл сезонів. Вчитель змінює його відповідно до сезонів і це справжній витвір мистецтва.

Вальдорфський простір – це простір див. Кожну пору року міняється стіл сезонів й оформлення простору, періодично з’являються якість маленькі сюрпризи для дітей. Діти з такою радістю шукають різдвяні зірки на вікнах, радіють весняних пташкам, дивуються тому, як проростає травичка на Великдень, що ти й сам радієш поряд, як дитина.
Взагалі, в вальдорфській школі майже все оформлення роблять вчителі й батьки. З великою любов’ю і натхненням. Можна годинами з трепетом розглядати валяних гномиків, висушені композиції з квітів чи шитих пташок.
А в нашій школі завдяки зусиллям двох талановитих мам другокласниць – Катерини й Яни – ще й з’явився ПРОЕКТ «ДЕКОР». В рамках цього проекту мами долучаються до прикрашання нашого простору. Так з’являються красиві деталі навколо, саме так простір оживає. Ось так і зароджувалося передчуття весни в нашій школі: то пташка з ниток десь на гілочці з’явиться, на віконцях весняні вітражики нагадують про весну-красну, в класі передзвонюються кристалики – ніби весну кличуть.
Дякуємо вам, чудові матусі, за ці подарунки-проживання для дітей та й для нас дорослих.

ГОТОВНІСТЬ ДО ПИСЬМА
Один з головних принципів навчання в нашій школі – природня готовність дитини до діяльності. Тут не треба нічого вигадувати: просто спостерігати за природніми потребами дитини, вивчити особливості фізіології певного віку. Як розвивається тіло? А як формується мозок, на які процеси здатен в цьому віці? А психіка – як формується, що впливає на цей процес? А руки, пальці? Сама природа вже все заклала, головне, йти за нею, а не диктувати свої правила.
Візьмемо готовність до письма. Щоб почати писати, руки мають бути готові легко й правильно тримати олівець. До семи років це фізіологічно надзвичайно складно, бо руки ще не сформовані. На фото видно руку дошкільника й руку учня семи років. Яка рука фізіологічно готова тримати олівець?
Саме тому в нашому садочку діти не пишуть, а ліплять, розкатують тісто, плетуть, будують, пересипають, встромляють нитку в вушко голки , перебирають крупи, мають різноманітність тактильних відчуттів. Розвиваючи дрібну моторику, ми допомагаємо руці сформуватися.
В першому класі діти почитають писати крейдовими олівцями – доволі великими, прямокутної форми, що дозволяє пальцям освоїтися, призвичаїтись до письма. І вже в другому класі впевнено тримати в руках олівець і спокійно виводи важкі лінії і форми, писати літери, з’єднувати їх і насолоджуватися процесом письма.
Є ще один плюс відповідності до природи. Коли дитина починає робити те, до цього фізіологічно вже дозріла, у неї, як правило, це легко виходить. І це невимовна радість і натхнення для дитини: бачити красиві результати своїх зусиль. І це є ключиком до бажання йти далі й вчитися.
Запрошуємо до нас в дитячий садок і початкову школу, де природа дитини й її потреби є для нас найвищою цінністю.
За матеріалам: Mindful Moments Preschool & Before/After School Care. Traduccción: Crianza con Paz

Адреса: 08160, Київська, обл.,
Фастівський район, с.Гатне,
вул.Абрикосова, 12, прим. 45
Телефон: +38 067 676 3836
Пошта: kievsonyah@gmail.com